самодієць
Смотреть что такое "самодієць" в других словарях:
самодієць — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
самодійці — ів, мн. (одн. самоді/єць, йця, ч.). Загальна назва групи споріднених північних народів Росії (ненців, селькупів і т. ін.) … Український тлумачний словник
самодійський — прикметник … Орфографічний словник української мови
самодільний — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
самодіючий — прикметник … Орфографічний словник української мови
самодіяльний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самодіяльник — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
самодіяльність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
самодіяльно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
самодійний — а, е. Те саме, що самодіючий … Український тлумачний словник
